Филимоненко Диана
Лист до мами
Я птицю кохання тобі подарую
Що від серця щирого лине.
З тобою по казці мандрую.
Без тебе душа моя гине.
Ти зцілюєш душевні рани
Забути змушуєш про біль.
Висушуєш страждання океани
І в цукор перетворюєш сіль.
Твої блакитні лікують очі
І тоненького сміху дзвіночок.
Розмови з тобою щоночі
Зігрівають сердечка шматочок.
Посмішка твоя гріє мою душу
Від суму та нудьги мене рятує.
І з океану мрій витягує на сушу
Картину щастя в голові малює.
Ти мов троянда, загадкова квітка
Така ж чарівна, ніжна і тендітна.
На тихому озері, горда лебідка.
Така ж кохана, любляча й привітна.
Волосся шовкового кінчики
Обличчя мого доторкаються.
Як сонечка теплі промінчики
Зігріти мене намагаються.
Твої тендітні материнські руки
Так лагідно та ніжно обіймають.
В твоїх устах народжуються звуки
Що душу мою зігрівають.
Я дякую, мамо, тобі за життя,
Яке колись подарувала.
За ті моменти та почуття
Якими мене сповивала.
Спасибі, мамо, що мене любила
І конжну мить чомусь навчала.
Кохання та поваги вічна сила
До твого імені навік пристала.