Гармаш Татьяна
Де ти?
Я не бачу тебе...Де ти?..
Забуваю твій голос, обличчя...
Ти солодка моя небезпека,
Бо ж кохання твоє не вічне.
Я на попелі спогадів наших
Затанцюю танок дивний...
І постану,як фенікс,відважно!
Або просто в огні згину!
Я тебе запрошу на це дійство:
Ти й розпалиш вогонь смертельний!
Та не бійся цього злодійства --
Я готова до мук пекельних.
Далі що?Я не знаю й не хочу!
Так набридло це світло мрійливе...
І дивитись в твої дикі очі
Теж набридло мені, мій милий!