Сколибог Олег Неизвестный автор
А Київ – столиця…
Ви чуєте: – Сурми лунають з Трипілля
Де Ки-юв* – означене місце – святиня.
І Київ постав пломеніють сузір’я
На схилах Дніпра – в серці шатами скриня.
Де Кітєж в проміннях? А Київ – столиця
В теренах спливала Славутой водиця,
В душі необорній – вселенська дзвіниця
Звитяги й натхнення – олтар – блискавиця.
Віки проминули – опалені крила,
А Брама стоїть і Печери – горнило.
В зворушливих стежках – Аскольда могила.
Сварожича діти, вітаймо Ярилу.
Де Кітєж в проміннях? А Київ – столиця
В серцях поколінь загартована криця,
В душі необорній – вселенська дзвіниця
У кожному: – Виклик ти, тато і лицар.
Хрещатик – Дитинець – кохання співуче
Минуле й майбутнє єднається в купі.
Троянда-Вкраїна не згасне у бучі,
Во славу довічну здіймаємо кухлі.
Де Кітєж в проміннях? А Київ – столиця
Наснаги і творчості – чиста криниця
В душі необорній – вселенська дзвіниця
Як Фенікс зринає – омріяна птиця.
Ки-юв* – святе місце, з часів Рами.
2006. – 22. 01.