На головну

Я за Вас помолюся...

У серпні 2012 року вийшла з друку дев'ята збірка поезії Юрія Тітова «Я за Вас помолюся…», яка присвячується Володимиру Івановичу Романенку.

Це щира сповідь поета перед людьми і собою про найдорожче: про Бога, Україну, матір. Це глибокі роздуми молодої, не за віком зрілої людини про гірке минуле, тяжке сучасне та пророче майбутнє Батьківщини. Закоханий у життя поет пильно вдивляється у навколишній світ, відкритою душею вбирає його багатобарвність, щоб тонко і яскраво передати красу землі і людини, красу почуття і слова. Сильний, не скорений духом, він пише вірші, сповнені любові, добра, милосердя. Пише для нас, щоб наші душі ставали чистішими, серця добрішими, помисли світлішими. Поет закликає цінувати кожну мить життя, наповнюючи його високим змістом, прокладати дорогу до Істини, Добра, Справедливості.

Радіопередача «Обрії» - інтерв'ю з Віктором Женченком

"Свято сучасної поезії у Вознесенській гімназії", газета «День за днем», 30.09.2013, № 40 (651)

"Не дозвольмо, щоб земля ридала, Хай проміння падає в ріллю…", газета «День за днем», 25.09.2013, № 39 (650)

"Він прийшов у цей світ, до нестями закоханим в нього", газета «Молодь України», 26.10.2012, № 76-77


Я за Вас помолюся
Іскра Божая
Відчуваю радість висоти
В краю родном
Глас души
Дороговказ
Блаженная песнь Православной Руси
Мій сад зацвів!
Молитва не знает конца
Над рікою
Не забудь Тараса!
Дыхание прошлого...
Ліс
Моё покаяние
Словом і крилом
Час летить...
Історія
Мені б у травах загубитись
Іду до покаяння
Батьки
Любимой
Найдорожче
Щоб не стало пізно
У полоні брудних екологій
Бережіть поетів!
До болю
Душа жива
Моє життя
Перегорну іще одну сторінку...
Коль ты поэт
Слушая Высоцкого
Мне бы стать капитаном
Я не люблю излишество похвал
На Святій Землі
Не пойте песен невесёлых
Ещё один прыжок...
Свій рубіж
Рождается волна...
Ангел пролетал
Вища простота
Моя
Світись
В Гефсиманськім саду
Не розіпніть
Спинися, літечко
Осінні серенади
Назустріч берегам
Продовження
Сміх і сум
Життя мого палкі катрени