На головну

Благословенне літо України

Зима затихла. Я дивлюсь крізь неї,
А там далеко літо пролягло.
Я знову п'ю з джерельності твоєї –
Люблю твоє коріння і зело.

Зима затихла. Днина солов'їна.
У полі мирно визріває хліб.
Я чую знов твій голос щохвилинно
З усіх степів та прибраних садиб.

Важка зима в молитві пролітає,
Веселу скрипку дістає скрипаль.
У погляді твоєму завмираю,
Моя Вкраїно – неозора даль.

З тобою я люблю народи інші,
Без тебе все безрадісне й чуже.
В садах твоїх зеленооких, пишних
Дари Господні літо береже.

А я не можу й досі надивитись
На чистий гай, на шовк густих дібров.
В єдиній пісні із тобою злитись
Бентежно прагне і моя любов.

І пережито вкотре зиму люту,
Омили душу весен ручаї.
Лечу орлино над паланням рути
У літо Боже, в усміхи твої.

← назад