На головну

Знову море

Знову море мене привітало,
Знову голос я чую чаїний.
Узбережжя співає хоралом,
Сонця усміх на обрії синім.

Біла-біла вітрильна регата
Прикрашає пейзаж безкінечний.
Хочу я у слова заплітати
Мову хвилі – довірливі речі.

Береги простяглись камінцями,
Всі прибої – баси оркестрові.
Світ по вінця налитий піснями,
Що душа заспівати готова.

Як люблю я ті днини приморські,
Як не хочу цю мить залишати.
Хай красива задумлива осінь –
Я благаю не йти, зачекати.

Не надихався вітром південним,
Не наслухався літа мелодій,
Синю даль обіймаю шалено,
Де життя зоряницею сходить.

← назад