На головну

Черкаська ода

"...Піснею любові і добра                                        
Стала ти, Черкащино, для мене..."
Дмитро Луценко.

В долинах розкрутилися млини,
Черкащина Шевченкова ясниться.
Над Корсунем кружляють білі птиці,
Співають доли, стежечки, лани.

Із Богом все, де погляд свій не кинь,
Лелечі крила, наче обереги.
А Рось тече, торкнулась струн бентега,
Туман бузковий обійняла синь.

Десь Моринці у сповненні задум
Вигойдують Тарасову колиску.
Дніпрові води біля серця близько,
А в нім багато споминів і дум.

Із Канівських благословенних круч
Все бачить Батько – Він саме безсмертя.
Панує слово праведне, відверте, –
Господь сяйливість творить власноруч.

Нема марнот. Зелений лист притих
І музику високу наслухає.
Народ мій вільний пісню починає,
Яка озветься в істинах усіх.

П'ю цю жагу. Стою біля Дніпра.
Літають чайки, з ними чаєнята.
Душа цей край так хоче обійняти
І піснею і дотиком пера.

Цвіте калина. Явір похиливсь.
Старий кобзар виводить думу давню.
Черкащино, добром й Любов'ю славна,
Духовний світ в тобі благословивсь.

← назад