На головну

Моя любов

Була б любов – все інше докладеться,
Все інше буде, як там не крути.
Природним ручаєм вода поллється,
Щоб я від тебе вже не зміг піти.

В твоїх обіймах все легке і суще,
Неначе рай – рятунок від імли.
Від тих ідилій очі я заплющу,
На мить умру під шепіт ковили.

І сам воскресну, і тобі розкрилюсь,
Та житиму із усміхом п'янким.
В любов свою вкладу безмежну силу
І назавжди залишуся таким.

Бо я люблю, як трави небозводи,
Як чайка море, як гуцули плай.
Моя любов, мов житній колос сходить,
Лиш ти над ним промінням не згасай.

Уже ніколи я не запечалюсь,
Та на вуста журби не накладу.
До берега любові я причалив,
Де квітнеш ти у райському саду.

← назад