На головну

Це прекрасно

Це прекрасно, коли гомонять вечори,
Коли Рильського твори, як світло зорі.
Де Малишко живий знов оспівує матір
І за нього свіча не згасає у хаті.

Це прекрасно, коли вечоріє теплом,
Коли фільми Довженка я бачу з добром,
Де могутній Бажан нам розпалює розум
І Тичина спиняє буремності грози.

Як приємно мені у Луценка піснях,
Де я цвітом багряним кружляю в гаях
І Сосюрине Слово безсмертне, співоче
Надихає мене провидінням пророчим.

Я люблю! І в жаринах свічусь на добро, Пісня душу мою омиває Дніпром.
Вечори, вечори опускаються рясно...
Як прекрасно мені!
                             Боже мій,
                             Як прекрасно!...

← назад