На головну

Мама-Мадонна

Мовчіть, найлютіші прокльони!
Спиніться, пусті язики!
Мене народила Мадонна,
Крізь острах закляття гіркий.

Мене народила Богиня,
Цей шлях освятивши важкий.
Неначе Господнє спасіння,
Явила мій образ людський.

Хай болями мічений будень
На плечі лягав, як вантаж,
Та я у нестерпнім безлюдді
Життя не сприймав за міраж.

Ішов крізь жорстокі заслони
І віру в добро не втрачав,
Бо поруч була лиш Мадонна,
З якою любив і страждав.

Щоб бачити весни квітчасті,
Щоб подих ласкавий відчуть –
Від неї дарованим щастям
Ключі незамулені б'ють.

Зника ваша злість, воріженьки,
Не діє жага ворожінь.
Такої Любові від неньки
Не бачило сто поколінь.

І вже на життєві перони
Ітимуть добра поїзди,
Бо в Світі є мама-Мадонна,
Яка захистить від біди!

← назад