На головну

Автограф

Мій автограф не знайти в архівах,
Дарчий напис не торкне книжки –
Лиш скрижалі золотих верхівок
Впишуть все в життєві сторінки.

Тільки я схилюсь до осокорів,
Ще й до верб плакучих припаду,
Попливу Дніпром у Чорне море
Та себе в природі віднайду.

Це мій почерк шляховим чорнилом
Написала молодість отав.
Це мене до майбуття носили
Сизі птахи запальних заграв.

Небеса у променях сяйливих
Освітили води голубі.
Тут мій день запалює вродливість
І дарує щастя у собі.

Більш нема ніяких світобачень
Для землі, якою я живий.
І скупий побачить, і незрячий
Моє слово з весняних завій.

При дорозі мальви й матіоли,
Запашна півонія п'янить,
А за мною пишуться стодоли,
Поетична пройнятість кипить.

Господи, не дай мені заснути
І від слів мовчання одведи.
Дай віки доланням сколихнути,
Мій автограф в душах віднайди.

← назад