На головну

Помолися за мене

Помолися за мене!
                                     Молитва твоя,
Як найглибший ковток повноводдя.
Помолись і улийся у спів солов'я
На моїм голубім небозводі.
Я вернуся до тебе в ліси і гаї,
До твоїх віддзеркалень річкових.
Нагадають про дзвінкість мені солов'ї
В передзвонах твоїх просторових.

Хоч не раз гіркотою застигне полин,
Та поколе безжалісний терен –
Помолися за мене ростками зернин,
Голосами природних містерій.
Не вгаси таїну з нерозкритих билин –
Так не легко Ії відшукати...
Будь моїм квітником біля давніх хатин
І з'явися, щоб днів не спиняти.
Доки коні іржуть без припонів, стремен,
Доки витоки наші на чатах –
Помолися, допоки тече Борисфен,
Щоб для тебе мені не зникати.

← назад