На головну

Зачарований

Мені, неначе в повісті Довженка,
Під ноги розливається Десна,
Що навіть у краплиночці маленькій
Відбилася небесна вишина.

Стою я, зачарований Десною,
І пишнотрав'ям дихають луги.
Душа моя співає із весною –
Від співу цього мліють береги.

Той край Довженків полонив безмежно,
Розквітлою красою засіяв.
Тече Десна, чарує та бентежить,
Неначе світла молодість моя.

← назад