На головну

Продовження

Пора осіння грає у лото,
З листків червлених розклада пасьянси.
Зими іще не відміняв ніхто,
І плаче дощ мінорним дисонансом.

Ну що ж...
          Так треба в запахах димів
Оцю печальність вкотре пережити.
А мій листок іще не облетів,
А мій листок так хоче зеленіти.

У цій журі навічно не засну,
Не дам словам своїм осиротіти.
Мою безсмертну зоряну весну
Зимовий день не зможе відмінити.

← назад