На головну

Перегорну іще одну сторінку...

Перегорну іще одну сторінку,
Годинник свій на літо налаштую.
Зорю велику, крихітну зоринку
До німоти Любов'ю зацілую.

Не спинить хід годинникова стрілка,
Десниця Божа долу доторкнеться.
В оркестр природи увійде сопілка
І добрим сміхом всюди розіллється.

Весна дарує літові веснянку,
Гойдає легіт черемшину білу.
Стоїть одвічність на небеснім ґанку,
З пісень складає вогнища стосилі.

Не підкрадайся, лютосте пекельна,
До тих країв, до звичаїв безсмертних.
Бо там Любов, як брама цитадельна,
Себе відкриє істинам одвертим.

Цілую мить від першого начала:
Іде годинник, пророста зернина.
Стає мені пророцтвом, ідеалом
На всій планеті отча Україна.

← назад