На головну

Мені б у травах загубитись

Зайду в траву і ляжу горілиць...
Дмитро Луценко

Мені б у травах загубитись,
Лягти в отави горілиць,
Немов удруге народитись
Серед барвистих зоряниць.

Мені б свого коня спіймати,
Що в полі куряву здійма.
На нім розвихрено помчати
Туди, де жайвір даль пройма.

І пити райдужні накрапи,
Які росини зберегли.
У таїну лугів потрапить,
Де дні співанками лягли.

А там уже до вільних сходин –
У непорочну яснину,
Де кров гаряча перебродить
На вин іскристість запашну.

Отак упасти та піднятись
І зеленішати щомить,
Із неможливим поєднатись,
Щоб захотіти вкотре жить.

← назад