На головну

Пісня наша

«Від Бога наша пісня…»
Михайло Ткач

Щось від Бога є у пісні нашій,
Що нас кличе, браття, до єднань.
Нам вона до віри шлях підкаже
І розрадить променем скресань.

Наче знов ступають у походи
Маршем величавим козаки,
І серцями на весь світ заводять
Той мотив, що ллється крізь віки.

А у лузі молода дівчина
При калині косу розплела,
Хлопцеві дарує безупинно
Спів пречистий, як із джерела.

І верба дупласта понад ставом
Журно плаче — тільки подивись,
А роса спадає у мураву,
Ніби сльози зронені чиїсь.

Як гаї зайшлися солов’ями,
Аж бентежність в груди проника.
Синіми повита небесами
Пісня наша світом не стиха.

Чураївна в поклику народнім
Нам на долю вічну воскреса.
Чують пісню вчора і сьогодні
Непохитні Божі небеса.

Щось від Бога є у пісні нашій,
Що нас кличе, браття, до єднань.
Нам вона до віри шлях підкаже
І розрадить променем скресань.

16 січня 2008 р.

← назад