На головну

В часі благодатної пори

Перед сонцем соняшник розкрився,
Як його брати, запроменів.
Він серпнево Богу помолився,
Та голівку вдячно нахилив.

А на іншім полі пшеницями
Даль горіла морем золотим.
Юнь ходила вільними думками
Наодинці з вітром степовим.

У криницях води голубіли,
Красувались зеленню садки.
Жар-калина в гронах червоніла,
Притуливши кетяг до щоки.

Ну, а я не міг сказать нічого,
Бо жадане щастя віднайшов,
Ніби в світлі променя живого
Сам Господь по тих місцях пройшов.

Тільки очі сонячно горіли,
З вуст моїх не витерлись меди.
Лиш душа рожевіла й яріла
І верталась мріями сюди.

Гомоніть пташки понад степами,
Не стихайте радісні хори.
Я люблю цю землю до нестями
В часі благодатної пори.

9 грудня 2007 р.

← назад