На головну

Кримські береги

Я морю не скажу: «Прощай!»,
Вуста для цього не відкрию,
Бо повернусь в південний край,
Де літо райдужне лелію.

Чи шторм, чи штиль — усе прийму.
Розправлю груди, як вітрила;
А потім палко обійму
Небес і вод пейзажі милі.

Які ж ви, Кримські береги,
Неначе батьківські пороги —
Живлющі подихи снаги,
До вас ведуть усі дороги.

Чумацьким шляхом я пройду,
Торкнусь руками небокраю.
Гаряче серце покладу
До Криму, начебто до раю.

← назад