На головну

Мої Мойнаки

У затінку Мойнакського лиману,
Буденносте, до мене не приходь.
Світань моїх зоря золототкана
Влилась дитинством у дорослу плоть.

На березі, устеленім камінням,
Про щось розговорились комиші,
А сонце їх випещує промінням,
Немов дарує спокій для душі.

Мої Мойнаки, чисті та солоні,
Люблю я Вашу споконвічну сіль.
До Вас вертаюсь в літньому сезоні,
Вдихнувши в себе заповідний хміль.

А біля мене пурхає метелик,
І джерело до вуст моїх тече.
У лоні Євпаторії веселім
Тривоги темність серце не пече.

Оркестр природи Півдня голосного
Мені зіграв мотиви дорогі.
І обрій сяяв усмішкою Бога
До всіх моїх натхненних берегів.

← назад