На головну

Рідна моя Євпаторіє!

Рветься сердечко до моря,
Рветься в мені — виривається…
Хвиль таємничу прозорість
Хоче відчути — старається.

Не вистачає блакиті,
Вечора з кримськими зорями.
Дай же мені свого літа,
Рідна моя Євпаторіє!

Берег такий золотавий,
Хвилі до нього спливаються.
Спогад приходить ласкавий,
Серця дитинство торкається.

Сонце у водах розлите,
Місяць доріжку утворює.
Дай же мені свого літа,
Рідна моя Євпаторіє!

Там все осяяне сміхом,
Там всі хвилини — із щирості.
Море — натхнення і втіха,
Як порятунок від сірості.

В морі купаються діти,
Обрій співа неозорістю.
Як я люблю твоє літо,
Рідна моя Євпаторіє!

← назад