На головну

Ах, Криме, Криме…

Фороська церква Крим благословляє,
А Севастополь в сяйві всіх відваг.
Ну хто сказав, що тут мене немає,
Серед отих блакитно-синіх благ?

У Новім світі знов співа Шаляпін,
Між скель крутих знімається кіно —
Душею й тілом я сюди потрапив,
Щоб слід палкий лишити все-одно.

Наллє вина спокуслива Масандра,
Гурзуф шумким відлунням оп’янить,
І гори давні надихнуть у мандри,
Де мрій політ надіями дзвенить.

А Ялта — світлоока чарівниця,
Зійде як панна біля хвиль морських.
Розкинуться заобрійні зірниці
Та кораблі сіятимуть у них.

Ах, Криме, Криме! — Як тобі сказати?
Які слова для тебе віднайти?
Мені б в тобі повік не загасати
Та квітами південними цвісти.

Вклонюся Богу за твої висоти,
За всі скарби немеркнучих митців.
Вернусь до тебе у живі щедроти,
Щоб ти мене Любов’ю освятив.

← назад