На головну

Моя душа не може не співати

Говорять всі: «Не треба поспішати —
Тихіше їдеш — далі будеш ти…»
А я спішу усім подарувати
Своїх Пісень джерела доброти.
А я спішу до спраглих вуст пролити
Мелодій трунок, мов хмільний Токай,
Пісенним серцем щиро полюбити
Свій вічно-мудрий, прадідівській край.

В моїх Піснях живе Дмитро Луценко,
Він Золотом Осіннім спів вкрива.
О, як близенько.
                     Боже! Як близенько
Душа його окрилена співа.
Зоріє Київ мелодійним вальсом
І Україна крила розправля.
Як добре жити у пісеннім часі,
Коли до тебе Пісня промовля.

О, Світе мій! Я музикою стану,
Лише почуй, лише збагни мене.
Немов небесний, неозорий ранок
Стрічай мій день, як диво осяйне.
Нехай зацвітки прикрашають шати,
А Пісня мовить лагідно: «Лети!»
Моя душа не може не співати
Джерелами своєї доброти!

← назад