На головну

Україну свою не ділю

Україну свою не ділю,
А до неї чолом припадаю,
І правдивий свій слід залишаю —
До народу стежину стелю.

Я не чую брехливих промов
Можновладців, катюг, фарисеїв.
Хай зійде над моєю землею
Благодаті священний покров.

Свого слова міцну булаву
Підійму, як духовності силу,
Щоби мова повсюди яріла,
Та, що рідною в світі зову.

Вже не довго вам всім панувать,
Діти Каїна, каста Іуди.
Із очей наших зникне полуда
І не дасть у пустелі блукать.

Боже правий, народ захисти,
У розкриленім сяйві Собору,
Його віру, його непокору
Дай вогнем золотим пронести.

Я вбираю рядки вогняні
Дорогого, як скарб, «Заповіту.»
І молюсь над затьмареним світом,
Щоб прозрів від знущань та брехні.

Україну свою не ділю,
А до неї чолом припадаю,
І правдивий свій слід залишаю —
До народу стежину стелю.

← назад