На головну

Музика

Я не люблю, коли мовчать оркестри,
Коли не чути музики живої,
Коли на сцену не зійде маестро
І тільки лине витвір супокою.

Я не люблю спустошеної зали,
Зникань байдужих під гучні акорди
І не терплю, щоб свічі загасали
Задля чиєїсь сильної погорди.

Ти не мовчи, улюблений Вівальді.
Прошу тебе, не загубися Лісте.
Я хочу Вас по музиці впізнати,
Коли із вікон лине урочистість.

Усе, що інше — стомлена банальність,
А я із Вами вірю у прекрасне,
Бо музика-то ніжності вітальність,
Яка в мені сучасністю не згасне.

← назад